Перекази від родичів на картку: коли за них доведеться платити податок

Фото: Shutterstock

Переказ коштів від батьків, дружини чи дитини на картку сам по собі не створює податкового зобов'язання. Втім, у низці випадків такі надходження все ж оподатковуються. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар керуючого партнера АО "Юридична компанія WINNER", кандидата юридичних наук, адвоката Ігоря Яська.

Надходження від батьків, дітей, чоловіка чи дружини самі по собі не створюють податкового зобов'язання — якщо це справді дарунок або інша сімейна передача коштів, а спорідненість можна підтвердити.

За словами адвоката, податкові наслідки залежать не від призначення платежу в банку, а від правової природи коштів та доказів, які людина може надати на запит.

"Переказ від мами, сина чи дружини на картку — це не автоматично 'непідтверджений дохід', з якого слід платити податки", — зазначив адвокат.

Хто не платить податок

До родичів першого ступеня належать батьки, чоловік або дружина, діти, зокрема усиновлені. Другий ступінь — це рідні брати й сестри, баба, дід та онуки. Якщо кошти надійшли як подарунок від цих осіб, застосовується ставка 0% ПДФО, військовий збір також не сплачується.

Розмір переказу для цього правила значення не має — це не пільга "до певної суми". При цьому правильніше говорити не просто про переказ, а про дарування коштів: стаття 174 Податкового кодексу поширює на подарунки від фізичних осіб ті самі правила, що й на спадщину.

Коли виникає податок

Якщо кошти передає родич, який не належить до першого чи другого ступеня, або стороння особа — наприклад, тітка, дядько, двоюрідний брат, хрещений, друг чи співмешканець без зареєстрованого шлюбу, — подарунок оподатковується за ставкою 5% ПДФО та 5% військового збору. Сукупно це 10% від суми.

Якщо дарувальник або одержувач має статус нерезидента, застосовується ставка 18% ПДФО. Одержувач оподатковуваного подарунка має задекларувати дохід: декларація подається до 1 травня наступного року, а податок сплачується до 1 серпня.

Які документи варто зберігати

Для звичайних побутових переказів між близькими родичами закон не вимагає нотаріального договору. Але чим більша сума, тим важливіше мати доказову базу:

• банківську квитанцію або виписку із зазначенням платника й одержувача;
• зрозуміле призначення платежу — наприклад, "дарунок від матері" чи "переказ дружині на сімейні потреби"
• документи про спорідненість: свідоцтва про народження, шлюб, усиновлення;
• за великих сум — простий письмовий договір дарування коштів.

Головний ризик

За словами експерта, ризик виникає не через сам факт надходження на картку, а тоді, коли людина не може пояснити, хто і на якій підставі перерахував їй значну суму.

"Фраза 'це допомога від родичів' без документів може бути недостатньою, якщо податкова поставить питання про джерело походження коштів", — наголосив адвокат.

Він також звернув увагу, що не кожен сімейний переказ є подарунком. Повернення боргу, переказ спільних коштів чи компенсація витрат мають іншу правову природу — для них варто зберігати розписку, договір позики або чеки.

Маскувати під "допомогу від родичів" оплату за роботу, продаж товарів чи підприємницькі надходження не варто: ДПС може розцінити такі кошти як незадекларований дохід.

Окремо адвокат нагадав про фінансовий моніторинг: банк може перевіряти походження великих або нетипових операцій, і нульова ставка податку не скасовує потреби пояснити джерело коштів.

Карпова Рада
Журналист ARDinform